1 І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступилиученикиЙого, показати Йому будівлю церковну.
2 Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
3 Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?
4 І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.
5 Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.
6 Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.
7 Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.
9 Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого.
10 І тоді поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидіти муть одно одного.
11 І багато лжепророків устане, й введуть многих.
12 І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.
13 Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.
14 І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.
15 Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк стоячу на місці сьвятому (хто читав нехай розуміє),
16 тодї, хто в Юдеї, нехай втікає на гори;
17 хто на криші, нехай не влазить узяти що з хати своєї;
18 і хто в полі, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
19 Горе ж важким і годуючим під той час!
20 Молїть ся ж, щоб не довелось вам утікати зимою, анї в суботу:
21 буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.
22 І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї.
23 Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.
24 Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.
25 Оце ж наперед сказав я вам.
26 Коли ж скажуть вам: Ось він у пустині; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.
27 Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.
28 Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.
29 І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.
30 І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
31 І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.
32 Від смоківниці ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листе, знайте, що близько літо.
33 Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.
34 Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.
35 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
36 Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій.
37 Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого.
38 Бо, як буди за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,
39 та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого.
40 Тоді буде двоє в полі; один візьметь ся, а один зоставить ся.
41 Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.
42 Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.
43 Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.
44 Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.
45 Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?
46 Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.
47 Істино глаголю вам: Що поставить його над усім добром своїм.
48 А которий лукавий слуга казати ме в серці своїм: Забарить ся мій пан прийти,
49 та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;
50 то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відав,
51 та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.