1 І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.
2 Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.
3 Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тілесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?
4 Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тілесні ви?
5 Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.
6 Я посадив, Аполос поливав, Бог ж зростив.
7 Тим то ніщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог.
8 Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм труді.
9 Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.
10 По благодаті Божій, даній мені, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дпвить ся, як він будує.
11 Иншої бо підвалини ніхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.
12 Коли ж хто будує на сій підвалині з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, -
13 кожного діло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огні відкриеть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.
14 Коди робота встоїть, хто вибудував - прийме нагороду.
15 Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.
16 Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас ?
17 Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.
18 Нехай ніхто себе не обманює. Коли хто між вами здасть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.
19 Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.
20 І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.
21 Тимже нїхто нехай не хвалить ся в людях; все бо ваше:
22 Чи то Павел, чи Аполос, чи Кифа, чи сьвіт, чи життє, чи смерть, чи теперішнє, чи будуче, - все ваше,